ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСТЬ НАШІ ПАРТНЕРИ ЗАКОНОДАВСТВО ФОТОГАЛЕРЕЯ НАШІ ВИДАННЯ
НОВИНИ

06.06.2008
Стартують нові проекти

Двадцять шостого травня 2008р. у Києві у Посольстві Королівства Нідерландів було підписано договір про реалізацію та фінансування проекту “Шматочок природи – збережений для майбутнього”. Проект спрямований на збереження унікальної природи Шацького національного природного заповідника. В рамках проекту буде проведено інформаційно–просвітницьку роботу з студентами місцевого лісового коледжу, учнями шкіл, туристами та місцевим населенням.
В результаті проекту буде сформовано групу лідерів-волонтерів, які в подальшому розроблятимуть еколого-пізнавальну стежку „Світязянка”, працюватимуть з туристами, братимуть безпосередню участь в реалізації проекту.
Проведення проекту допоможе змінити поведінку і свідомість туристів, господарів і студентів, а також допоможе розвинути почуття любові і бажання зберегти рідну природу;

***
Нещодавно стартував проект з протидії торгівлі людьми під назвою „Підвищення компетентнції дільничих інспекторів міліції Волинської області у вирішенні проблеми торгівлі людьми”. Проект буде реалізовано завдяки фінансовій підтримці Фонду демократії Посольства США в Україні (відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Програма „Демократичні гранти”).
Проектом передбачається проведення інформаційно-освітніх заходів для дільничних інспекторів міліції, які в силу виконання своїх службових обов’язків, мають можливість бути першими у спілкуванні з потерпілими від трафіку, і разом з тим, мають достатній авторитет та великий вплив на місцевих мешканців, щоб проводити превентивну роботу по протидії торгівлі людьми.
Між ГО “Волинські перспективи” та УМВС України у Волинській області є багато позитивних прикладів співпраці по вирішенню проблеми домашнього насильства та запобігання торгівлі людьми. І саме опираючись на такий досвід, реалізація спільного проекту сприятиме зменшенню випадків торгівлі людьми, попередженню та розкриттю злочинів, реабілітації потерпілих від трафіку, орієнтації мешканців Волині на можливість працевлаштування та створення власного бізнесу в Україні.

06.06.2008
Волонтери – проти торгівлі людьми
21-24 квітня у м. Львів проходив тренінг для тренерів всеукраїнської волонтерської мережі з протидії торгівлі людьми, організаторами якого стала громадська організація „Відродження нації” з міста Тернополя. Тренінг відбувався за фінансової підтримки Міжнародної організації з міграцій.
Участь у тренінгу взяли представники громадських організацій з п’яти західних областей України. Громадське об’єднання „Волинські перспективи” представляли чотири волонтери, які працюють в організації по протидії торгівлі людьми.
Свій досвід учасникам передавали тренери: Світлана Бєляєва, та Олена Кальбус зі Львова. Для багатьох присутніх волонтерів новим було знайомство з таким незвичайним видом соціальної діяльності як „Форум - театр”.
Під кінець тренінгу учасники настільки здружились, що можна було сказати, що це єдина команда, яка хоч зараз готова проводити тренінги по протидії торгівлі людьми серед своїх однолітків.

03.12.2007
„Не стань живим товаром!”

Саме від цього застерігали підопічних Рожищенського притулку для дітей Служби у справах дітей Волинської облдержадміністрації представники обласного громадського об’єднання «Волинські перспективи».
В рамках акції «Ми проти сучасного рабства», яка проводилась при підтримці представництва Міжнародної організації з міграцій в Україні, у притулку проводився тематичний конкурс малюнків. Протягом двох тижнів діти знайомилися із проблемою сучасного рабства, переглядали відеофільми, дискутували та зображували на папері своє бачення цієї досить актуальної проблеми в житті сучасного суспільства не лише України, а й цілого світу. Напередодні міжнародного Дня боротьби проти рабства у притулку відбувся підсумок конкурсу малюнків. В цей день діти ще раз переглянули фільм «Небезпечна гра. Не стань живим товаром.». По закінченні фільму відбулося нагородження переможців та учасників конкурсу. Як зазначила голова правління Ніна Володимирівна Пахом’юк, діти досить глибоко пройнялись проблемою сучасного рабства і зобразили всі складові цього небезпечного явища : торгівля дітьми, жебрацтво, нелегальне працевлаштування, проституція та ін. Були відзначені роботи Зінчука Володимира, братів Кірсанових Михайла та Андрія, Квашиної Марти, Хотинської Каті, Толстікова Віктора та інших. Перед своїми вихованцями виступила методист притулку Неля Аркадіївна Прокопчук. Вона застерегла дітей бути досить уважними при виборі нових друзів, при підписанні якихось сумнівних документів, а також пам’ятати, що успіху можна досягти і в рідній країні.
Вихованці Рожищенського притулку – діти з найскладнішими долями: покинуті та зраджені власними батьками, вони вже на собі відчули всі складнощі сьогоднішнього життя. Серед вихованців притулку на даний момент є багато соціальних сиріт, які не з чужих слів, а на власному досвіді відчули закордонні заробітки – завдяки їм вони знають, що таке сирітство при живих батьках. Боляче дивитись в очі дітей, мами яких в Росії, в Італії, а тати створили нові сім”ї і маленька неповнолітня людина залишилася в цьому світі сам на сам зі своїми проблемами, болями та тривогами. Лише тут, в притулку, вони відчувають ту любов та турботу , яку мали б забезпечити їм мама і тато. Звичайно, вихованці притулку це лише та невеличка частинка молодих людей, які можуть стати потенційними жертвами торгівців людьми, але хоча б зараз за них можна бути спокійними.

Юлія Дерев’янчук,
ГО „Волинські перспективи” ,
03322-555-42,
extrim@lt.ukrtel.net

16.08.2007
Проект
(Тираж 26.06.2007)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року (далі – Програма), що додається.
2. Кабінету Міністрів України:
при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на забезпечення виконання заходів Програми.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування під час складання проектів відповідних бюджетів передбачати видатки для фінансування визначених у Програмі заходів щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року.
4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.


ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 2006 року №

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

“Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року

Розділ I. Загальні положення

Україна як член міжнародного співтовариства бере участь у діяльності із створення сприятливого для дитини середовища, в якому гідний розвиток та захист інтересів дітей забезпечується з дотриманням принципів демократії, рівності, миру, соціальної справедливості.
Підсумковим документом Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН “Світ, сприятливий для дітей”, підписаним Урядом України 10 травня 2002 року, визначено чотири пріоритетні напрями діяльності: пропагування здорового способу життя; забезпечення можливості здобувати високоякісну освіту; захист дітей від жорстокого поводження, насильства та експлуатації; боротьба з ВІЛ/СНІДом, а також передбачено глобальний план дій, орієнтований на розвиток та захист інтересів підростаючого покоління, і завдання, які світова спільнота повинна виконувати для дітей та разом з дітьми.
Загальнодержавна програма “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року має на меті об’єднати в єдину систему зусилля держави щодо захисту прав дітей.

Розділ II. Мета і завдання Програми, основні напрями її виконання

Метою Програми є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні з урахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, та стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН “Світ, сприятливий для дітей".

1. Охорона здоров’я та формування здорового способу життя дітей
1.1. Охорона здоров’я
Мета - створення умов для народження здорової дитини, збереження здоров’я кожної дитини протягом усього періоду дитинства та забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг.
Основні завдання :
забезпечення рівного доступу усіх жінок незалежно від місця проживання та соціального статусу до високоякісної медичної допомоги, що надається вагітним, створення умов для безпечних пологів, для чого:
- знизити до 2010 року рівень мертвонародженості на 20 відсотків;
- збільшити до 2010 року питому вагу нормальних пологів до 70 відсотків порівняно з 2007 роком;
- забезпечити до 2010 року народження не менш як 90 відсотків дітей у закладах, яким надано статус “Лікарня, доброзичлива до дитини”;
створення безпечного та сприятливого середовища для розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя, для чого:
- досягти до 2015 року рівня виключно грудного вигодовування не менш як 60 відсотків дітей віком до шести місяців;
- знизити до 2016 року на третину рівень смертності дітей віком до п’яти років порівняно з 1990 роком;
- забезпечити фахове консультування у пологових будинках батьків, у яких народилися діти з вродженими вадами розвитку;
підвищення якості та розширення обсягу надання медичних послуг дітям підліткового віку, для чого знизити до 2010 року рівень смертності дітей підліткового віку на 10 відсотків;
здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій інвалідності та поліпшення стану надання медичної допомоги дітям-інвалідам, для чого знизити до 2010 року рівень смертності дітей віком до одного року від вроджених вад розвитку на 10 відсотків та дітей віком до 18 років - на 10 відсотків;
здійснення реорганізації системи охорони здоров’я дітей і матерів з пріоритетним розвитком мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги та вдосконалення системи спеціалізованої медичної допомоги відповідно до міжнародних стандартів, для чого:
- забезпечити до 2010 року проведення обов’язкового медичного огляду всіх дітей;
- завершити переоснащення медичним обладнанням дитячих та родопомічних закладів охорони здоров’я до 2016 року;
1.2. Протидія ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії
Мета - обмежити поширення серед дітей ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії і закріпити таку тенденцію.
Основні завдання :
забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом, захисту прав ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей, зменшення небезпеки інфікування ВІЛ серед уразливих категорій дітей, для чого:
- забезпечити до 2010 року доступ до відповідної інформації і комплексу послуг задля зменшення ризику інфікування ВІЛ, а також до лікування та догляду не менш 75 відсотків підлітків, які опинились в складних життєвих обставинах ;
- забезпечити зменшення показника передачі ВІЛ від матері до дитини до рівня 5 відсотків;
- забезпечити до 2010 року доступ не менш 95 відсотків ВІЛ-інфікованих жінок до послуг із запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини;
- забезпечити до 2016 року за рахунок коштів державного бюджету лікарськими засобами для лікування ВІЛ/СНІДу та опортуністичних інфекцій не менш 90 відсотків хворих дітей;
підвищення рівня обізнаності населення щодо ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії, формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД і наркоманію дітей, для чого:
- щороку проводити в засобах масової інформації всеукраїнську інформаційну кампанію, спрямовану на формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей;
- забезпечити до 2010 року інформування не менш 90 відсотків дітей шкільного віку про те, як захистити себе від захворювання на ВІЛ/СНІД;
- проводити наукові дослідження з питань вивчення особливостей поширення серед дітей та можливих наслідків ВІЛ/СНІДу у них; розробляти вітчизняні засоби профілактики і діагностики ВІЛ-інфекції у дітей та жінок.
1.3. Оздоровлення та відпочинок
Мета - реалізація права кожної дитини на оздоровлення та відпочинок шляхом запровадження комплексу спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану здоров’я дітей, організацію їх змістовного відпочинку.
Основне завдання - збереження, розвиток та ефективне використання мережі відповідних дитячих закладів з оздоровлення та відпочинку, для чого:
- забезпечити до 2010 року охоплення послугами в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку не менш як 50 відсотків та у 2016 році – не менш як 70 відсотків дітей шкільного віку;
- забезпечити до 2010 року оздоровлення усіх дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ;
- забезпечити до 2010 року оздоровлення не менш як 70 відсотків дітей із малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей;
- забезпечити до 2010 року оздоровлення й санаторно-курортне лікування всіх дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС;
- обладнати до 2016 року усі заклади оздоровлення дітей за принципом архітектурної доступності.
1.4. Фізичне виховання
Мета - створення належних умов для збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, формування здорового способу життя.
Основне завдання - створення до 2010 року умов для оздоровчої рухової активності дітей в обсязі не менш як п’ять-шість годин на тиждень.

2. Освіта
Мета - створення рівних умов для доступу кожної дитини до високоякісної освіти (дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої) для забезпечення розвитку особистості, суспільства і держави.
Основні завдання :
збільшення кількості дітей, які відвідують навчальні заклади.
забезпечення до 2010 року усіх дітей-інвалідів послугами навчальних закладів незалежно від стану здоров’я та місця утримання і виховання;
забезпечення надання високоякісних освітніх послуг, для чого:
- запровадити до 2010 року моніторинг діяльності дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів з визначенням їх рейтингу та щорічним оприлюдненням результатів у засобах масової інформації; забезпечити системне проведення моніторингу до 2016 року;
- розробити та до 2016 року впровадити нове покоління вітчизняних, зокрема електронних, підручників, навчальних посібників, у тому числі для спеціальних навчальних закладів (шкіл-інтернатів для дітей з вадами розвитку), відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій; забезпечити доступ до мережі Інтернет дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних професійно-технічних і вищих навчальних закладів.

3. Культурний і духовний розвиток дитини
Мета - розвиток творчого потенціалу дітей, організація їх естетичного та патріотичного виховання.
Основні завдання :
створення рівних умов для доступу кожної дитини до послуг закладів соціально-культурної сфери, для чого:
- провести до 2010 року капітальний ремонт (з урахуванням будівельних норм щодо забезпечення доступності людям з інвалідністю та маломобільним групам населення) 80 відсотків клубів, 90 відсотків бібліотек, що його потребують;
- провести до 2016 року капітальний ремонт (з урахуванням будівельних норм щодо забезпечення доступності людям з інвалідністю та маломобільним групам населення) 90 відсотків музеїв, що його потребують;
- оновити до 2016 року бібліотечний фонд дитячої та юнацької літератури та періодичних видань для дітей та підлітків у всіх бібліотеках, зокрема в сільській місцевості;
підвищення рівня естетичного та патріотичного виховання дітей, зокрема забезпечення до 2016 року працівників соціально-культурної сфери методичною літературою для роботи з дітьми різних груп з питань культурного та духовного розвитку.

4. Захист прав дітей різних категорій
4.1. Соціальне забезпечення та підтримка сімей з дітьми
Мета - створення умов для утвердження в суспільстві сімейних цінностей, матеріального забезпечення сімей з дітьми, забезпечення їх морального здоров’я, виховання відповідального батьківства та запобігання соціальному сирітству.
Основні завдання :
підвищення рівня народжуваності;
подолання бідності серед дітей та сімей з дітьми;
стимулювання трудової активності сімей з дітьми, підвищення рівня економічної спроможності сімей з дітьми та посилення їх соціального захисту;
підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків шляхом активізації участі батьків у семінарах, тренінгах, що сприяють формуванню сімейних цінностей;
забезпечення розвитку та доступності соціальних послуг для сімей з дітьми;
розроблення та впровадження системи підготовки дітей і молоді до сімейного життя та відповідального батьківства.
4.2. Запобігання соціальному сирітству, подолання бездоглядності та безпритульності серед дітей.
Мета – організація результативної роботи щодо запобігання соціальному сирітству, реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей, розвиток сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних та безпритульних, схильних до бродяжництва.
Основні завдання :
удосконалення системи соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей і опинилися в складних життєвих обставинах;
запобігання соціальному сирітству дітей з раннього віку, сприяння діяльності в родопомічних закладах консультаційних пунктів соціально-психологічної допомоги, центрів матері та дитини, для чого :
- запобігати відмовам батьків від дітей раннього віку, у тому числі дітей з вродженими вадами розвитку;
- своєчасно виявляти бездоглядних та безпритульних дітей, влаштовувати їх на виховання в заклади сімейного типу та соціального захисту;
- надавати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не пізніше як за два місяці після виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування;
удосконалити процес реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей та їх сімей, для чого:
- до 2008 року упорядкувати систему обліку бездоглядних та безпритульних дітей (в організаціях різних форм власності);
- зменшити кількість бездоглядних та безпритульних дітей до 2009 року - на 60 відсотків, до 2012 року - на 75 відсотків, до 2015 року - на 95 відсотків.
4.3. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Мета - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї.
Основні завдання :
реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розроблення стандартів функціонування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
запровадження ефективної системи фінансування утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
забезпечення функціонування системи моніторингового нагляду за захистом прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, опіка та піклування, створення дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей), для чого:
- збільшити до 2010 року втричі порівняно з 2005 роком кількість дітей, усиновлених громадянами України. Забезпечити усиновлення до 2010 року 15 відсотків та до 2016 року - 25 відсотків дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- збільшити рівень влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у будинках сімейного типу і прийомних сім’ях у 2010 році - до 40 відсотків та у 2016 році - до 80 відсотків;
- зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах, у 2010 році - до 20 відсотків та у 2016 році - до 13 відсотків;
- забезпечити до 2010 року доступ не менш як 95 відсотків населення до повної та об’єктивної інформації з питань влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до будинків сімейного типу і прийомних сімей;
забезпечення захисту прав вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для чого:
- ухвалювати рішення щодо збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не пізніше як через місяць від дня надання дитині відповідного статусу;
- забезпечити випускників шкіл-інтернатів, які потребують житла, соціальним гуртожитком, створити умови для їх доступу до психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг;
- удосконалити механізми збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- створити умови для адаптації молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя та їх доступу до різних видів соціальних послуг.
4.4. Захист дітей-інвалідів
Мета - забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів, надання високоякісних психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям-інвалідам та сім’ям, які ними опікуються; створення умов для реалізації їхнього особистісного потенціалу.
Основні завдання :
створення умов для виховання та догляду за дитиною-інвалідом у сім’ї;
надання допомоги і підтримки дітям-інвалідам, забезпечення їх соціального супроводу з метою самореалізації, для чого забезпечити надання:
- психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг до 2010 року - не менш як 80 відсоткам та до 2016 року - усім дітям-інвалідам відповідно до потреби;
- волонтерської допомоги до 2010 року - не менш як 60 відсоткам та до 2016 року - не менш як 80 відсоткам дітей-інвалідів відповідно до потреби.
4.5. Захист дітей-біженців, дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей без громадянства
Мета - забезпечення соціальної адаптації дітей, які є шукачами притулку без супроводу дорослих, та дітей з родин біженців.
Основні завдання :
створення умов для влаштування дітей-біженців, дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей без громадянства, сприяння їх об‘єднанню з родинами;
забезпечення доступу дітей, які перебувають на території України без законних представників, та дітей-біженців до навчання (у школі або за індивідуальною навчальною програмою) та програм розвитку особистості.
4.6. Боротьба з використанням дитячої праці
Мета - запобігання та ліквідація найгірших форм дитячої праці шляхом запровадження ефективного економічного, правового і соціального механізму, спрямованого на запобігання порушенням законодавства у сфері використання праці дітей.
Основні завдання :
розроблення та запровадження механізму взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, організацій роботодавців і працівників, громадських організацій, до повноважень чи сфери діяльності яких належить здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з використанням найгірших форм дитячої праці;
забезпечення реалізації права дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для її здоров’я, стати перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди фізичному, розумовому, духовному і моральному розвитку, для чого:
- запровадити у 2007 році систему моніторингу за використанням дитячої праці;
- здійснювати моніторинг на підприємствах, де на законних підставах працюють неповнолітні;
- інформувати населення про ситуацію із застосуванням праці дітей в Україні через засоби масової інформації, а також на підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах;
- забезпечити надання послуг з відновлення рівня фізичного, психічного і духовного розвитку дітей, які були залучені до найгірших форм дитячої праці;
- забезпечити до 2010 року можливість доступу до безперервної освіти не менш як 70 відсотків дітей, які працюють.
4.7. Ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними
Мета - ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними; створення умов для ефективної реабілітації дітей.
Основні завдання :
підвищення ефективності профілактичної та роз’яснювальної роботи серед батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми;
удосконалення процедур щодо виявлення дітей, які потерпіли від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними;
створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
забезпечення функціонування системи захисту дітей від жорстокого поводження та проведення відповідної профілактичної роботи.
4.8. Захист прав дітей, які вчинили правопорушення
Мета - профілактика неправомірних дій з боку дітей, значне зменшення кількості злочинів, вчинених дітьми, приведення умов їх утримання у спеціальних установах для неповнолітніх у відповідність з міжнародними стандартами.
Основні завдання :
активізація профілактичної роботи з метою запобігання правопорушенням у дитячому середовищі, для чого:
- запровадити у практику новітні методи та форми роботи з дітьми, схильними до правопорушень;
- підвищити до 2016 року рівень обізнаності дітей шкільного віку з правових питань;
вдосконалення моніторингу щодо:
- стану дитячої злочинності;
- злочинів, скоєних проти дітей;
- стану дотримання прав, а також створення умов для перебування дітей у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації закладів освіти;
забезпечення соціального патронажу дітей, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах Державного департаменту України з питань виконання покарань або звільнені з них, для чого:
- забезпечити неповнолітніх, звільнених із спеціальних виховних установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, безпечним місцем проживання, влаштування їх на роботу чи на навчання, стабільним доходом;
- вжити заходів з метою зменшення кількості випадків повторного скоєння злочинів дітьми до кінця 2016 року не менш як на 20 відсотків.
4.9. Створення системи ювенальної юстиції
Мета - зниження рівня дитячої злочинності, зменшення кількості дітей, засуджених до позбавлення волі за рахунок альтернативних видів покарання.
Основні завдання :
розроблення концептуальних засад створення та розвитку системи ювенальної юстиції;
розроблення нормативно-правової бази для створення системи ювенальної юстиції;
здійснення інституційного забезпечення системи ювенального правосуддя шляхом запровадження до 2016 року ювенального судочинства;
забезпечення до 2016 року підготовки фахівців для системи ювенальної юстиції;
забезпечення до 2016 року для кожної дитини, яка вчинила, або яка підозрюється у вчиненні правопорушення, права на правову допомогу;
посилення ролі громадськості у профілактиці вчинення правопорушень, виправленні та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі, альтернативних видів покарання і звільнених від відбування покарання, для чого:
- підвищити рівень обізнаності населення з питань ювенальної юстиції у 2010 році - не менш як на 50 та у 2016 році - не менш як на 90 відсотків;
- підвищити рівень обізнаності учнів та вчителів з питань ювенальної юстиції до 2010 року - не менш як на 70 та до 2016 року - не менш як на 95 відсотків.

5. Підвищення ролі територіальної громади у вирішенні питань захисту прав та розвитку дітей
Мета - активізація участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дитини шляхом залучення її представників до діяльності в інтересах дітей.
Основні завдання :
запровадження механізму підтримки ініціатив членів територіальної громади в інтересах дітей, для чого органам місцевого самоврядування до 2010 року розробити програми з питань захисту прав дитини, до 2016 року здійснити моніторинг та оцінку стану виконання програм з питань захисту прав дитини;
підготовка фахівців соціальної сфери до роботи в інтересах дітей, зокрема забезпечення підготовки до 2010 року не менш як 55 та до 2016 року - не менш як 90 відсотків соціальних працівників до роботи з активізації участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дітей.

6. Участь дітей у житті суспільства
Мета - забезпечення реалізації права дітей висловлювати свою думку, виховання навичок прийняття соціально мотивованих рішень.
Основне завдання - розвиток у дітей навичок з прийняття рішень, що впливають на їхнє життя, для чого:
- сприяти створенню у кожному регіоні до 2010 року цикл телепрограм із сурдоперекладом чи титруванням, радіопрограм, інших інформаційних видань для дітей, у тому числі на аудіоносіях для сліпих дітей та дітей з порушеннями зору;
- створити при кожній районній та міській раді дорадчі органи з числа представників молодіжних і дитячих громадських організацій.

7. Міжнародне співробітництво
Мета - розвиток різних форм співпраці з міжнародними організаціями та іншими державами для розв’язання нагальних проблем у сфері охорони дитинства.
Основні завдання :
приведення актів законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів, які випливають з відповідних міжнародних договорів щодо захисту прав та розвитку дитини;
забезпечення подальшої співпраці України з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), іншими міжнародними організаціями з питань захисту прав дітей;
сприяння міжнародному співробітництву в рамках програм обміну учнями з метою розвитку їх здібностей та талантів;
укладення нових чи приєднання до вже діючих договорів у сфері охорони дитинства.
Розділ III. Фінансове забезпечення Програми
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, інших джерел, у тому числі грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо.

Розділ IV. Моніторинг, оцінка та очікувані результати виконання заходів Програми

Координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, здійснення моніторингу та оцінки виконання Програми щодо забезпечення прав і свобод дітей покладається на Міжвідомчу комісію з питань охорони дитинства.
Інформація про вжиті заходи і досягнуті результати включається до періодичних доповідей України Комітету ООН з прав дитини.
Комплексний моніторинг виконання заходів Програми (додаток 1) здійснюється один раз на рік, починаючи з 2008 року.
До здійснення моніторингу та оцінки результатів виконання Програми залучаються представники заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських, благодійних організацій.
За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує заходи Програми та орієнтовний обсяг їх фінансового забезпечення на наступний рік.
Результати моніторингу та оцінки результатів виконання Програми висвітлюються в засобах масової інформації.
Очікувані результати виконання заходів Програми:
запровадження на державному рівні систему захисту дітей та збереження їхнього здоров’я;
створення умов для повноцінного життя в суспільстві дітей-інвалідів та дітей з вадами розвитку, здобуття освіти, їх працевлаштування;
активізація процесу формування у дітей здорового способу життя, забезпечення їх широкого залучення до фізичної культури і спорту;
створення системи надання дітям психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг незалежно від місця проживання;
забезпечення збереження і зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, освіти і культури;
реформування систему закладів соціального захисту для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розробка та запровадження механізму надання державної соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування;
поширення форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;
створення умов для стимулювання національного усиновлення;
здійснення захисту дітей-біженців;
посилення боротьби з торгівлею дітьми, здійснювання їх захисту від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
створення системи ювенальної юстиції;
активізація діяльністі органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;
пропагування національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, проведення роботи з виявлення та підтримки обдарованих дітей;
забезпечення широкої участь дітей у житті суспільства;
активізація діяльності територіальної громади із захисту прав дітей;
забезпечення поширення соціальної реклами та широкого висвітлення в засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, дотримання положень Конвенції ООН про права дитини. проблем дітей.

Додаток 1
до Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року

ЗАХОДИ
з виконання Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року

1. Розробити Державну програму «Здорова дитина» на 2008-2017 роки» відповідно до Європейської стратегії ВООЗ "Здоров’я і розвиток дітей і підлітків»
МОЗ, МВС, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

2. Запровадити в практику роботи в повному обсязі критерії реєстрації випадків смертності дітей віком до одного року відповідно до рекомендацій ВООЗ.
МОЗ, Держкомстат, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

3. Розробити та запровадити в діяльність закладів охорони здоров’я протоколи медичної допомоги дітям на основі принципів науково-доказової медицини.
МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

4. Запровадити в діяльність закладів охорони здоров’я критерії ВООЗ та ЮНІСЕФ “Лікарня, доброзичлива до дитини” стосовно надання медичної допомоги дітям і матерям.
МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

5. Створити ефективну систему організації надання медичної допомоги новонародженим з невідкладними станами шляхом оснащення відділень інтенсивної терапії та реанімації новонароджених сучасним медичним обладнанням і спеціальним санітарним транспортом
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

6. Удосконалити систему своєчасної діагностики вроджених вад розвитку у новонароджених шляхом оснащення закладів охорони здоров‘я сучасним медичним обладнання, у т.ч. апаратами ультразвукової діагностики.
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

7. Здійснити реконструкцію і переобладнання пологових будинків відповідно до сучасних перинатальних технологій та для спільного перебування в них матері та дитини.
МОЗ, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

8. Здійснити поетапне переоснащення сучасним медичним обладнанням пологових будинків і дитячих закладів охорони здоров’я.
МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

9. Забезпечити проведення відповідно до рекомендацій ВООЗ обов’язкового щорічного медичного огляду дітей за кошти державного бюджету.
МОЗ, АМН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

10. Забезпечити за кошти державного бюджету проведення оперативного лікування дітей-інвалідів, хворих на сколіоз, дітей з незворотними порушеннями слуху, які потребують проведення кохлеарної імплантації та слухопротезування, дітей з втратою слуху III-VI ступеня.
МОЗ, АМН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

11. Забезпечити своєчасну ранню діагностику порушень слуху у дітей шляхом оснащення дитячих лікарень сучасним обладнанням.
МОЗ, АМН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

12. Здійснити оснащення Центрів медико-соціальної реабілітації для дітей-інвалідів системи охорони здоров’я обладнанням для впровадження сучасних реабілітаційних методик.
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

13. Здійснити за рахунок коштів державного бюджету медикаментозне забезпечення дітей-інвалідів та хворих на захворювання, що призводять до інвалідності (первинні (вроджені) імунодефіцити, гемофілія, синдром Шерешевського-Тернера, муковісцидоз, епілепсія, дитячий церебральний параліч, гіпофізарний нанізм, нецукровий діабет, справжнє передчасне статеве дозрівання, хронічний вірусний гепатит).
МОЗ, АМН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

14. Створити мережу спеціалізованих соціальних служб – центрів (відділень) медико-соціальної допомоги дітям та молоді “Клініки, дружні до молоді”, забезпечити координацію їх діяльності.
МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

15. Вивчити питання та вжити заходів для організації протезування ока дітям-інвалідам за рахунок коштів державного бюджету.
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки.

16. Створити мережу кабінетів охорони зору дітей у закладах охорони здоров’я II рівня, вжити заходів для запобігання порушенням зору у дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, АМН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

17. Забезпечити не менш ніж один раз на два роки санаторно-курортне лікування дітей-інвалідів, зокрема дітей з цукровим діабетом, онко- та онкогематологічними захворюваннями.
МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

18. Розробити план заходів щодо вдосконалення комплексного медико-психологічного відновного лікування у санаторно-курортних закладах дітей із захворюваннями, що спричиняють виникнення інвалідності.
МОЗ.

19. Створити Український центр кістково-суглобного туберкульозу для дітей.
МОЗ, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

20. Забезпечити раціональне харчування дітей у відповідності з рекомендаціями ВООЗ.
МОЗ, АМН.

21. Здійснювати профілактичні заходи щодо запобігання йодному дефіциту у дітей.
МОЗ, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

22. Здійснити заходи щодо запровадження “дружніх до молоді” медико-соціальних послуг в закладах охорони здоров’я, навчальних закладах.
МОЗ, АМН, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

23. Забезпечити розвиток та функціонування територіальної мережі центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.
Мінсім'ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

24. Проводити підготовку мультидисциплінарних команд (у складі лікаря, медичної сестри та соціального працівника) для забезпечення належного лікування та вироблення прихильності до АРВ-терапії у дітей та молоді, які ВІЛ-інфіковані або хворі на СНІД.
МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт.


25. Внести до нормативно-правових актів МОЗ зміни щодо надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям шляхом впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я медичних протоколів.
МОЗ, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

26. Запровадження моніторингу процесу догляду, лікування та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованих дітей.
МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт.

27. Створити систему підготовки волонтерів з числа дітей за принципом “рівний - рівному” та сприяти їх діяльності серед однолітків, пов’язаній з формуванням здорового способу життя, у тому числі профілактикою поширення ВІЛ/СНІДу.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН.

28. Проводити інформаційні кампанії, спрямовані на запобігання стигматизації суспільства до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей. Надавати підтримку недержавним організаціям та фондам, що проводять такі кампанії.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Держкомтелерадіо.

29. Вивчити ефективність впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах предмета “Основи здоров’я” для 5-9 класів.
МОН, МОЗ.

30. Проводити курси підвищення кваліфікації для соціальних працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, працівників освіти і громадських організацій щодо первинної, вторинної і третинної профілактики ВІЛ/СНІДу та наркоманії.
Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН.

31. Запровадити в загальноосвітніх навчальних закладах проведення 1 грудня, у Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом, “Уроку заради життя”.
МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

32. Розробити державні нормативи оздоровчих та відпочинкових послуг.
Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН, Держспоживстандарт.

33. Забезпечити збереження та розвиток мережі дитячих оздоровчих закладів, недопущення їх перепрофілювання, ліквідації.
ФДМУ, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

34. Забезпечити щорічне оздоровлення дітей до 16 років, які потребують корекції соціально-психологічного розвитку шляхом поновлення діяльності системи профільних дитячих оздоровчих закладів за кошти державного та місцевих бюджетів.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

35. Розробити методичні рекомендації щодо організації активного відпочинку з використанням засобів фізичного виховання і масового спорту в оздоровчих таборах для дітей та учнівської молоді.
Мінсім'ямолодьспорт, МОН.

36. Провести інвентаризацію мережі дитячих оздоровчих закладів.
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

37. Забезпечити щорічне оздоровлення дітей з вадами розвитку.
Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці, МОН, МОЗ, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

38. Створити і забезпечити роботу пересувних пунктів прокату спортивного інвентарю та обладнання.
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

39. Забезпечити проведення серед дітей конкурсів фотографій, малюнків, творів на спортивну тематику тощо.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН.

40. Створювати умови для проживання дітей-інвалідів у сім’ях, забезпечивши безоплатне перевезення їх до навчальних закладів та до місця проживання.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

41. Провести інвентаризацію дитячих закладів всіх форм власності з метою вивчення їх технічного стану.
Фонд державного майна, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

42. Запровадити інтегроване навчання дітей з особливими потребами, в тому числі з вадами розвитку, у загальноосвітніх навчальних закладах.
МОН, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

43. Забезпечити проведення фундаментальних і прикладних досліджень, розробити методику психолого-педагогічного супроводження, форм і методів навчання та виховання дітей із складними порушеннями розвитку (сліпоглухих, з аутизмом, помірною, тяжкою та глибокою розумовою відсталістю), забезпечити впровадження їх у практику.
АПН, МОН, МОЗ, АМН, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

44. Проводити конкурси навчально-виховних методик і технологій у системі навчальних закладів і пропагувати досвід найкращих педагогічних установ.
МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

45. Розробити і затвердити типові штатні нормативи дошкільних, позашкільних навчальних закладів (у тому числі підліткових клубів за місцем проживання).
МОН, МКТ, Мінсім’ямолодьспорт.

46. Забезпечити відповідно до потреб дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів всіх типів, у яких навчаються діти з особливими потребами, комп’ютерною технікою та спеціальним програмним забезпеченням.
МОН, Мінфін, Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

47. Розробити Концепцію розвитку позашкільної освіти.
МОН, Мінсім’ямолодьспорт, МКТ.

48. Розробити і запровадити програми виховання та розвитку дітей дошкільного віку, освіти батьків, у тому числі батьків, які виховують дітей-інвалідів .
МОН, АПН.

49. Включити до навчальних планів вищих педагогічних навчальних закладів предмет з питань позашкільної освіти та курс “Основи корекційної педагогіки”.
МОН.

50. Включити навчальний предмет “Фізична культура” до переліку дисциплін державної підсумкової атестації у 9 та 11 (12) класах за вибором - у загальноосвітніх школах та як обов’язковий - у класах спортивного профілю.
МОН.

51. Забезпечити проведення серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Всеукраїнської олімпіади з фізичного виховання.
МОН.

52. Забезпечити збереження та подальший розвиток шкіл естетичного виховання.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

53. Проводити Всеукраїнський конкурс навчальних програм для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

54. Здійснювати моніторинг ефективності функціонування закладів соціально-культурної сфери з підготовкою доповідей у 2009, 2012 та 2015 роках.
МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

55. Забезпечити початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, клуби, інші заклади соціально-культурної сфери новітніми навчальними програмами, методичною літературою, технічним та мистецьким обладнанням, необхідним інвентарем.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

56. Забезпечити заклади соціально-культурної сфери телекомунікаційними засобами для доступу до мережі Інтернет.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

57. Вивчити попит дітей на створення освітніх телеканалів.
Держкомтелерадіо, МОН, Мінсім’ямолодьспорт.

58. Сприяти розвитку дитячих друкованих видань, української дитячої літератури, перекладенню українською мовою творів світової класики для дітей.
МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.


59. Поповнити бібліотечні фонди загальноосвітніх навчальних закладів дитячою літературою українських та зарубіжних авторів.
МКТ, МОН.

60. Забезпечити показ на телебаченні молодіжних програм/передач/фільмів, що сприяють формуванню гуманістичних цінностей та навичок неконфліктної поведінки.
Держкомтелерадіо.

61. Сприяти створенню на телебаченні, радіо просвітницьких програм для дітей з питань збереження та опанування надбань української культури.
Держкомтелерадіо, МКТ, МОН.

62. Здійснювати заходи щодо залучення дітей до вивчення культурної спадщини, ознайомлення з художніми промислами і ремеслами, творами декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

63. Здійснювати заходи щодо розвитку дитячого туризму з метою пропагування історичних місць України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

64. Проводити конкурси та фестивалі з метою виявлення у дітей здібностей до образотворчого мистецтва, літератури, журналістики тощо.
МКТ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

65. Підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою посилення відповідальності батьків за виховання дітей.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Мін’юст, МОН, МОЗ, Мінпраці.

66. Розробити та впровадити методику навчання молоді та молодих сімей основ відповідального батьківства, догляду за дітьми, у тому числі за дітьми з вадами розвитку.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ.

67. Сприяти поширенню досвіду благодійних, молодіжних організацій щодо взаємодопомоги батьків дітей-інвалідів та психологічної підтримки за принципом “батьки для батьків”.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

68. Відпрацювати та впровадити інноваційні соціальні послуги, форми і методи соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей і опинилися у складних життєвих обставинах.
Мінсім’ямолодьспорт.

69. Запровадити систему державного моніторингу здійснення соціальної роботи із сім‘ями, що мають дітей і опинилися у складних життєвих обставинах.
Мінсім’ямолодьспорт.

70. Запровадити механізми термінового реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН, МОЗ.

71. Створити в Автономній Республіці Крим, усіх областях України, містах Києві та Севастополі центри матері та дитини.
Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

72. Сприяти діяльності консультаційних пунктів у родопомічних закладах та відділеннях, жіночих консультаціях, центрах планування сім’ї, будинках дитини тощо.
Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

73. Відпрацювати механізми негайного вилучення бездоглядних та безпритульних дітей з вулиці та їх влаштування.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

74. Удосконалити процедуру розшуку батьків, які залишили дітей, та пошуку викрадених дітей.
МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

75. Посилити роботу з виявлення осіб, які втягують неповнолітніх у жебракування, бродяжництво, та забезпечити притягнення таких осіб до відповідальності у встановленому порядку.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

76. Відпрацювати комплексні програми індивідуальної реабілітаційної та корекційної допомоги бездоглядним та безпритульним дітям з метою їх реінтеграції в сімейне середовище.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, АПН.

77. Запровадити систему реабілітаційної допомоги батькам щодо відновлення їх батьківських функцій.
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

78. Виявляти дітей, які опинилися у несприятливих умовах через складну життєву ситуацію батьків, та забезпечувати захист їх прав.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, Мінпраці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

79. Розробити та запровадити систему моніторингу за відповідним забезпеченням та вихованням дітей у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу сім’ях опікунів та піклувальників.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мінпраці.

80. Удосконалити систему ведення обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Держкомстат, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мінпраці.

81. Розробити проект та сприяти затвердженню державної програми поетапного реформування системи закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мінпраці, МОЗ, Мін’юст.

82. Розробити та впровадити навчальні курси для працівників інтернатних закладів усіх типів з метою відпрацювання нових технологій роботи, що враховують специфіку діяльності таких закладів.
АПН, МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім'ямолодьспорт.

83. Оптимізувати систему управління структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань сім’ї, дітей та молоді та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

84. Розробити та затвердити державні соціальні стандарти і нормативи щодо діяльності служб у справах дітей та центрів соціальної допомоги для сім’ї, дітей та молоді.
Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці.

85. Переглянути та оптимізувати систему надання державних допомог та соціальних виплат сім’ям з дітьми.
Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки.

86. Розвинути мережу центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у тому числі в селах та селищах.
Мінсім’ямолодьспорт.

87. Відпрацювати та впровадити інтегровану модель соціальних послуг сім’ям з дітьми (на основі оцінки потреб сім’ї та надання комплексних послуг) за принципом "єдиного вікна".
Мінсім’ямолодьспорт.

88. Розробити та впровадити механізми стимулювання трудової (економічної) активності сімей з дітьми.
Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки.

89. Забезпечити розроблення ефективного механізму усиновлення і контролю за захистом прав та інтересів дітей, усиновлених іноземцями.
Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст.

90. Удосконалити процедуру здійснення моніторингу умов утримання та виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
МОН, МОЗ, Мінпраці, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст.

91. Активізувати роботу з розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей (опіка та піклування, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї).
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

92. Розробити та впровадити механізми створення прийомних сімей для окремих категорій дітей з особливими потребами.
Мінсім’ямолодьспорт.

93. Запровадити систему якісного відбору й підготовки потенційних усиновлювачів, опікунів (піклувальників), прийомних батьків, батьків-вихователів та соціальних працівників, які забезпечують соціальний супровід таких сімей.
Мінсім’ямолодьспорт.

94. Розробити та впровадити систему індивідуальних планів розвитку вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів на основі оцінки їхніх потреб та життєвих навичок.
МОН, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, Мінпраці.

95. Розробити та впровадити програми психологічної та практичної підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до праці, професійного самовизначення, самостійного життя.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН.

96. Створити в АР Крим, усіх областях України, містах Києві та Севастополі соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років та осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років.
Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

97. Забезпечувати молодь з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом.
Держкомбуд, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

98. Поширювати досвід реалізації громадськими організаціями проектів, спрямованих на захист прав дітей у процесі реформування закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мінсім’ямолодьспорт.

99. Забезпечити розвиток та функціонування мережі центрів соціально-психологічної реабілітації дітей-інвалідів.
Мінсім’ямолодьспорт, Мінпраці.

100. Створити умови для професійної орієнтації та професійної підготовки дітей-інвалідів.
Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН.

101. Створити умови для забезпечення безперешкодного доступу дітей-інвалідів до закладів соціально-культурної сфери, навчальних закладів та до спеціальних закладів, які надають соціальні послуги.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

102. Запровадити системний соціально-педагогічний патронат сімей, в яких виховуються діти-інваліди.
Мінпраці, МОН, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт.

103. Сприяти діяльності благодійних організацій, спрямованій на залучення волонтерів з числа шкільної молоді та студентів для роботи в установах та закладах для дітей-інвалідів.
МОН, МОЗ, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

104. Забезпечити проведення в кожному дитячому оздоровчому закладі (таборі) спеціалізованої зміни для дітей-інвалідів.
Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

105. Сприяти проведенню в загальноосвітніх навчальних закладах 3 грудня, у Міжнародний день інвалідів, “Уроку добра та рівних можливостей”.
МОН, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

106. Сприяти возз’єднанню дітей-біженців з родинами.
МЗС, Держкомнацміграції.

107. Удосконалити систему контролю за прийняттям рішень про видворення чи затримання дітей осіб, які прибули в Україну з наміром набути статусу біженця.
МВС, Адміністрація Держприкордонслужби, органи громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, СБУ, Генеральна прокуратура України, Держкомнацміграції, органи міграційної служби.

108. Забезпечити при наданні статусу біженця урахування особливостей становища дитини за участю психолога та законного представника дитини, розлученої з родиною.
Держкомнацміграції, Мін’юст, МОН, органи міграційної служби.

109. Розробити та запровадити механізм забезпечення дітей, розлучених з родиною, які заявляють про намір набути статусу біженця в Україні, або тим з них, кому надано такий статус, належним житлом у пунктах тимчасового розміщення біженців або в державних дитячих установах, родинах опікуна/піклувальника.
Держкомнацміграції, органи міграційної служби, Мінсім’ямолодьспорт, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

110. Здійснювати моніторинг наявності в Україні дітей осіб без громадянства.
МВС, СБУ, Генеральна прокуратура України.

111. Забезпечити подання до Верховної Ради України законопроектів про приєднання України до Конвенції про скорочення без громадянства, 1961 року та про приєднання України до Конвенції про статус апатридів, 1954 року.
МВС, МЗС, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт, Держкомнацміграції, МОН, Мін’юст.

112. Привести акти законодавства України у відповідність з конвенціями Міжнародної організації праці, директивами Європейського Союзу та Факультативним протоколом до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії та праці дітей.
Мін’юст, Мінпраці, Держгірпромнагляд, МОЗ, Мінсім’ямолодьспорт.

113. Розробити та запровадити механізм взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій щодо здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з використанням найгірших форм дитячої праці.
Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, Держгірпромнагляд, МОН, МОЗ, МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

114. Розробити та запровадити здійснення моніторингу за використанням дитячої праці.
Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорт, МНС, МВС, МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

115. Розробити та запровадити ефективний механізм виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт.

116. Здійснювати постійний моніторинг веб-сторінок українських провайдерів з метою виявлення юридичних та фізичних осіб, що займаються розробленням, розповсюдженням та рекламою дитячої порнографії.
МВС.

117. Внести пропозиції щодо приведення у відповідність до міжнародно-правових зобов’язань, взятих Україною щодо покарання осіб, які будь-яким чином використовують дітей у виготовленні порнографічної продукції та зберігають дитячі зображення порнографічного характеру.
МВС, Мін‘юст.

118. Розробити критерії ідентифікації дітей, потерпілих від торгівлі людьми та сексуальної експлуатації, з метою надання їм статусу потерпілого(ї).
МВС, Мінсім‘ямолодьспорт, МОЗ.

119. Забезпечення реабілітації дітей, потерпілих від торгівлі ними, сексуальної експлуатації та жорстокого поводження.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ

120. Розробити та включити до програм післядипломної освіти педагогічних кадрів, працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей, працівників правоохоронних органів спецкурс із запобігання жорстокому поводженню з дітьми, їх сексуальній експлуатації, торгівлі дітьми, іншим формам насильства щодо них.
АПН, МОН, МВС, Мінсім’ямолодьспорт.

121. Проводити тренінги, семінари, конференції для представників державних та недержавних організацій, у тому числі працівників сфери туризму з метою забезпечення попередження торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з дітьми .
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МВС, МОЗ, МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

122. Проводити соціологічні дослідження з метою визначення рівня поінформованості населення з питань торгівлі дітьми, їх сексуальної експлуатації та жорстокого поводження з ними.
Мінсім’ямолодьспорт.

123. Розробити та запровадити інформаційно-просвітницькі заходи для дітей і дорослих з питань попередження експлуатації та жорстокого поводження з дітьми.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, МОН.

124. З метою організації профілактики злочинності серед дітей розробити та впровадити в практику методику відповідного моніторингу.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт.

125. Запровадити подання щоквартальної статистичної звітності в розрізі регіонів про злочини, вчинені дітьми, із зазначенням їх віку, статі, місцевості (сільська чи міська) та злочини, вчинені дорослими особами стосовно дітей, за тими ж параметрами.
МВС.

126. Розробити концепцію створення та розвитку системи ювенальної юстиції.
Мін’юст, МВС, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація, Академія суддів.

127. Підготувати та подати в установленому порядку проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи ювенальної юстиції” згідно з міжнародними стандартами.
Мін’юст, МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Державна судова адміністрація, АПН, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАНУ.

128. Розробити Національну програму з впровадження відновного правосуддя щодо неповнолітніх.
Мін’юст, МВС, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань, Верховний Суд.

129. Розробити Положення про службу пробації.
МВС, Державний департамент з питань виконання покарань, Мін’юст.

130. Організувати та здійснювати підготовку фахівців у галузі ювенальної юстиції.
МВС, Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МОН (вищі навчальні заклади), Державний департамент з питань виконання покарань.

131. Посилити значення соціального замовлення та роль громадських, благодійних організацій у профілактиці вчинення правопорушень.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт, Державний департамент з питань виконання покарань.

132. Розробити комплекс заходів щодо впровадження у систему кримінального судочинства програм примирення між дітьми, які вчинили правопорушення, та потерпілими як інструменту залучення громадськості до процесу ресоціалізації дітей, які перебувають у конфлікті із законом, та профілактики повторних злочинів.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін'юст, МВС, Державний департамент з питань виконання покарань.

133. Сприяти обговоренню Верховною Радою України питання необхідності запровадження посади уповноваженого з прав дитини; підготувати відповідний законопроект.
Мінсім’ямолодьспорт.

134. Розробити, затвердити та впровадити концепцію соціально-педагогічної роботи в територіальній громаді.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, Мін’юст, МОЗ, Мінпраці, Інститут проблем виховання АПНУ..

135. Розробити типові положення щодо порядку проведення конкурсу програм з питань захисту прав та розвитку дітей у територіальній громаді, здійснення моніторингу та оцінки результатів виконання програм з питань захисту прав та розвитку дітей у територіальній громаді.
Мінсім’ямолодьспорт.

136. Сприяти створення теле- радіо програм з метою формування здорового способу життя, запобігання сексуальній експлуатації дітей, торгівлі ними та виховання безпечної поведінки дітей під час користування мережею Інтернет.
Держкомтелерадіо, Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ.

137. Ініціювати створення при місцевих радах дорадчі органи з числа представників громадських організацій з питань прав дитини.
Місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування за участю громадських, благодійних організацій.

138. Сприяти приведенню законодавства України у відповідність з нормами міжнародного права з питань захисту прав та інтересів дітей.
Мін’юст.

139. Забезпечити соціальну, соціально-педагогічну, психологічну роботу з дітьми трудових мігрантів.
МОН, Мінсім’ямолодьспорт.

140. Опрацювати питання щодо приєднання до Європейської конвенції про усиновлення дітей, 1967 року, Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, 1980 року, Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 року.
Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт, МЗС.

141. Продовжувати співробітництво з ЮНІСЕФ відповідно до Основної угоди про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України.
Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, Мін’юст, МОН.

142. Ініціювати розгляд питання про укладення міждержавних договорів з відповідними іноземними державами про співробітництво у сфері усиновлення.
Мін’юст, МЗС, Мінсім’ямолодьспорт.

143. Забезпечити підготовку та представлення Комітету ООН з прав дитини, а також оприлюднення в Україні національної періодичної доповіді про виконання Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, доповіді про виконання Україною положень Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, національної періодичної доповіді про виконання Конвенції ООН про права дитини.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.

144. Проводити міжнародні конференції, засідання за круглим столом з питань захисту прав дітей.
Мінсім’ямолодьспорт.

145. Розробити механізм здійснення моніторингу виконання заходів Програми.
Мінсім’ямолодьспорт, Мінекономіки, МОН, МОЗ, Мін’юст, МВС, Мінпраці, МЗС.

146. Здійснювати моніторинг виконання завдань Програми, оприлюднювати його результати.
Мінсім’ямолодьспорт.

147. Готувати та оприлюднювати з засобах масової інформації щорічну доповідь про становище дітей в Україні.
Мінсім’ямолодьспорт, інші центральні органи

16.08.2007
Шановні Колеги,

МОМ Москви запрошує Вас до участі у конкурсі соціальних плакатів, що
проводиться у рамках Проекту з протидії торгівлі людьми у Російській
Федерації за фінансової підтримки Європейського Союзу. Інформацію щодо
конкурсу та нагородження переможців надано нижче у цьому листі.

Просимо звернути увагу, що для участі у конкурсі необов'язково бути
громадянином РФ або професійним митцем.

Якщо Ви зацікавлені, просимо надсилати Ваші роботи за адресою, вказаною в
оголошенні. Бажаємо успіху!

З повагою,
Ганна Антонова
Програма протидії торгівлі людьми
МОМ Київ




Продолжается конкурс социального плаката на тему: «Торговля людьми. Век
XXI», объявленный Международной организацией по миграции (МОМ) в Москве



Что скрывается за словом «торговля людьми»? Обман, унижение, неволя,
эксплуатация? Баснословные прибыли, купля-продажа, преступные сети…

Мы часто остаемся безучастными к поломанным судьбам живущих рядом людей.

Остановись, задумайся и узнай больше о том, что рабство не ушло в прошлое
200 лет назад. И расскажи об этом всем.



Конкурс проводится до 15 августа 2007 года (с возможностью приема работ до 5
сентября 2007 г. включительно).



Конкурс проводится в рамках информационной кампании проекта Евросоюза
«Противодействие торговле людьми в РФ», реализуемом в настоящее время МОМ на
территории трех пилотных регионов России – Москвы/Московской области,
Республике Карелии и Астраханской области.

Задачей конкурса является повышение уровня осведомленности о проблеме
торговли людьми среди молодежи, формирование в молодежной среде и в обществе
в целом отношения к проблеме торговли людьми с позиции приоритета прав
человека.

Основная цель конкурса – способствовать распространению знаний о формах
торговли людьми в России, о рисках и последствиях нелегальной миграции и
нелегального трудоустройства за рубежом, и, прежде всего, об опасностях,
которым подвергаются жертвы торговли людьми.

К участию в конкурсе приглашаются студенты/выпускники художественных училищ,
молодые художники и дизайнеры и все художественно одаренные и неравнодушные
люди, кто хотел бы отдать частицу своего таланта для предотвращения одного
из самых тяжелых преступлений против личности – торговли людьми.



Начальный отборочный тур конкурса будет проходить в каждом из пилотных
регионов: Московском регионе, Республике Карелии и Астраханской области. В
каждом регионе авторитетное жюри выберет по три лучшие работы, победители
награждаются денежными призами.

1 место – 13000 рублей

2 место – 8000 рублей

3 место – 2500 рублей



В финальном туре конкурса, который будет проходить в Москве, будут
участвовать девять лучших работ региональных финалистов (по три из каждого
региона).

Первый победитель будет награжден дополнительным призом в 50000 рублей.

2 место финального тура – 26000 рублей

3 место финального тура – 13000 рублей



Плакат-победитель будет выпущен большим тиражом для распространения в ходе
информационной кампании МОМ против торговли людьми в РФ.

В Петрозаводске, Астрахани и Москве будут организованы выставки лучших
работ, присланных на конкурс, с награждением победителей.



Торговля людьми - одна из наиболее острых проблем современности.
Сексуальная эксплуатация, принудительный труд, долговая кабала, эксплуатация
детского труда, «домашнее» рабство, принуждение к суррогатному материнству,
попрошайничеству, насильственное использование людей в вооруженных
формированиях, торговля людьми для трансплантации органов и тканей – все это
чудовищные формы одного и того же преступления.

Торговля людьми - глобальное явление, с которым сталкивается большинство
стран мира.

По одной из последних оценок Госдепартамента США жертвами международной
торговли людьми ежегодно становятся от 600 до 800 тысяч человек в год, а
оценка, включающая торговлю людьми внутри стран, составляет от 2 до 4
миллионов человек.

Жертвами торговли людьми могут стать мужчины, женщины и дети, однако в
большинстве случаев ими становятся молодые женщины и девушки, которые
подвергаются сексуальной эксплуатации. Среди основных причин, толкающих
женщин в ситуации торговли людьми, эксперты называют бедность и гендерное
неравенство - факторы, препятствующие получению образования, трудоустройству
и обретению уверенности в будущем. Для современной России наибольшее
распространение приобрела такая форма торговли людьми как эксплуатация
рабского труда.



Все желающие принять участие в конкурсе социального плаката могут
зарегистрироваться по электронной почте проекта Международной организации по
миграции info @no2slavery.ru, прислав краткую
информацию о себе в свободной форме и контактные данные. Сайт проекта www
.no2slavery.ru



Технические требования.



В конкурсе участвуют работы (рисунки, графика) формата jpeg, не более
200-250kb, 1000pix по большей стороне (исходный формат плаката А3,
пропорционально уменьшенный для передачи в электронном виде)

Работы принимаются по электронной почте info
@no2slavery.ru или iommoscow @iom.int

Авторские права гарантируются.



К участию в конкурсе также принимаются графические работы, рисунки,
исполненные от руки, формата А4.

В Республике Карелия графические работы и рисунки принимаются в Министерстве
образования по адресу: 185610 г. Петрозаводск, пр. Ленина, д. 24, 24а, тел.
(814-2)78-53-31

В Астрахани – в Доме Журналиста по адресу: Астрахань, 414000, ул. Бабушкина,
д. 13

В Москве – МОМ, 2я Звенигородская ул., д. 12, тел. (495)797-8722

К работе должна быть приложена краткая контактная информация для регистрации
участников.



Информация о конкурсе размещена на сайте проекта www
.no2slavery.ru

13.08.2007
Прес-тур для журналістів Волині.

Започаткування власної справи у сфері зеленого туризму у Волинській області завойовує все більше прихильників у регіоні. ГО „Волинські перспективи” спільно із Волинським обласним центром зайнятості провели виїзний прес-тур для журналістів місцевих ЗМІ найбільш потенційно привабливими для відпочинку Шацьким, Любомльським, Ковельським та Турійським районами.
Для учасників прес-туру були проведені економічні екскурсії районами, представлено рекреаційні ресурси, пам’ятки культури та історії, підготовлено цікаві інформаційні матеріали.
Учасники прес-туру відвідали гостинні садиби в селі Згорани Любомльського району та в селі Світязь Шацького району, поспілкувались із представниками органів влади та виконавчих структур регіону.
Однак заняття у сфері сільського туризму ще є на сьогодні новою для селян і тому потрібно подбати про їх навчання цьому виду бізнесу. Саме тому продовжується співпраця ГО „Волинські перспективи” та Волинського обласного центру зайнятості по проведенню семінарів для безробітних . Уже в цьому році проведено більше 30 таких семінарів. Особливою популярністю користуються семінари, що спрямовують сільських мешканців на створення підприємницької діяльності: „Бізнес з нуля – без великих коштів”, „Нові види бізнесу в сільській місцевості”, „Підготовка садиби до прийому гостей”, „Додаткові послуги в сільському туризмі”, „Виготовлення сувенірної продукції”. Завдяки проведеним навчанням більше 200 селян змогли започаткувати власну справу і покращити матеріальне становище власної родини.


Голова ГО „Волинські перспективи” Ніна Пахом’юк
Контакти: 8- (38+03322)555-42
extrim@lt.ukrtel.net

13.08.2007
Тавро безчестя
У повії продав коханий
Українська жінка в іноземних країнах коштує від 200 до 7000 доларів
За кордоном їх називають Наташами. Неважливо, що при народженні їм дали інше ім’я, що дома на них чекають батьки та друзі, бо тепер вони - НІХТО. Ніхто не тільки для іноземців, але й для себе. Їм соромно подивитися у дзеркало, адже по той бік скла вони зустрінуться з очима повії…
Згідно із даними Держдепартаменту США, від 600 до 800 тисяч жінок, чоловіків та дітей щороку потрапляють у рабство через міжнародні кордони. Серед них близько 80 відсотків – молоді жінки, з яких 50 відсотків – неповнолітні. Як повідомляє Міжнародна організація праці, 12,3 мільйона людей у світі змушують до сексуального рабства або ж виконувати чорні роботи.
Найкращий наречений у світі виявився вербувальником
Вони познайомилися у кафе, як і багато молодих людей. Він, Олег, високий, гарний, одягнутий зі смаком, ввічливий та елегантний, був мрією кожної дівчини невеличкого районного центру Волині. Вона, Катя, симпатична шатенка, тільки закінчувала школу та готувалася до вступу в університет. Юнак заробляв непогані гроші, адже працював у Чехії. Однак приїжджав до Каті частенько. Батьки дівчини потихеньку готувалися до весілля. Жодного разу Олег не навідався до їхньої доньки без подарунків та величезного букета квітів. Щоразу, спостерігаючи за тим, як донька махає їм на прощання рукою за дверима шикарного авто, рідні Каті були впевнені у її щасливому та забезпеченому майбутньому. Олег був тим принцом, про якого мріє кожна дівчина. А в очах мами Каті – ідеальним зятем.
Хлопець частенько розповідав про життя за кордоном, наголошував, що там можна заробити великі гроші. Він обіцяв, що, як тільки Катрусі виповниться 18 років, забере її з собою, мовляв, там і зустрічатися зможуть частіше.
Катя вже півроку вчилася в одному із волинських університетів. Вона єдина дитина в заможній сім’ї, а тому ніколи ні в чому не відчувала потреби. Якраз перед зимовою сесією святкували її повноліття.
Через два дні після дня народження Олег привіз Каті її закордонний паспорт. Розповів, що вже домовився для неї за роботу офіціантки в престижному кафе. Сумніватися у правдивості слів коханого не було підстав. А тому Катя потай від родини зібрала речі. Мамі сказала, що їде здавати екзамени.
Під будинком вже чекав у машині Олег, як завжди елегантний та ввічливий. Вже по дорозі вони заїхали забрати ще кількох чоловіків, які нібито теж їхали на роботу в Чехію.
При перетині кордону, Олег попросив Катю віддати паспорт йому.
В Чехії хлопець привіз дівчину в один із нічних клубів.
– Мене вразив дизайн приміщення, – розповідає Катя. – Клуб нагадував якийсь казковий світ. Посередині просторої зали мою увагу привернув стовп висотою від підлоги до стелі. Ще й подумала тоді, навіщо він потрібен? Врешті покликав Олег, котрий розмовляв незрозумілою мовою з якимось чоловіком. Мене поселили в гарно вмебльованій кімнаті. Олег попрощався і сказав, що приїде за кілька днів, щойно відвезе на роботу чоловіків, які чекали в авто. Через кілька годин до кімнати почали сходитися дівчата. Вони спілкувалися російською, обговорюючи якихось клієнтів, згадували чоловіків, з якими переспали. Тоді я не могла зрозуміти, що коїться. Адже була ще дівчиною, а тому на такі теми практично ніколи не розмовляла. Молоді жінки в кімнаті, зрештою, запитали мене, хто я, звідки. Відповіла, що приїхала працювати сюди офіціанткою, а з робою допоміг коханий. Натомість почула шокуючу правду. Заплакавши, побігла до господарів. Однак ті сказали, що за мене Олегу заплатили 800 євро і я повинна їх відпрацювати. «Звісно можеш іти, – сказала власниця клубу , – але паспорт твій у нас». А дівчата радили не впиратися, адже кожну із нас могли відправити працювати проституткою на трасу.
Тиждень Катю ніхто не зачіпав. Тим часом борги зростали. Адже щомісяця за повію її вербувальник отримував 100 євро від дівчини та ще стільки ж від її господарів.
Катя, мила та розумна дівчина, подобалася чехам. А тому й мала переваги – обслуговувала тільки по два-три клієнти у день. Але зароблених коштів не вистачало, щоб заплатити Олегу. Тому він вирішив продати Катю в інший бордель. Дізнавшись про це, господарі нічного клубу не повідомивши Олега, віддали дівчині паспорт та трохи грошей на дорогу назад в Україну.
Катя повернулася додому через три місяці перебування в сексуальному рабстві. Розповіла все, як було, спочатку лишень мамі.
Через деякий час з Чехії ( майже пішки !) прийшли чоловіки, які їхали з нею тоді в авто Олега. Вони й звернулися до правоохоронних органів. Катя на суді свідчила як потерпіла. Однак колишній хлопець, дізнавшись, що справи кепські, почав шантажувати дівчину. Всі статеві акти з клієнтами записувалися на відеоплівку. Каті погрожували, що якщо вона не відмовиться від показів, то всі касети оприлюднять у її рідному невеличкому містечку.
Справа у суді тягнулася дуже довго. Олега засудили всього до кількох років позбавлення волі.
Катя таки закінчила університет, вийшла заміж. Нещодавно в неї народилася маленька донечка. Тепер вона називає себе найщасливішою людиною у світі і з жахом згадує події, що могли перекреслити її майбутнє назавжди.
Насилля душі
Голові громадського об’єднання «Волинські перспективи» Ніні Пахом’юк з такими дівчатами, як Катя, доводиться спілкуватися часто. Адже вона ще й директор Кризово-реабілітаційного жіночого центру „Софія”, де потерпілі знаходять притулок і підтримку.
– У більшості випадків жінки їдуть за кордон, аби втекти від проблем, з якими зіткнулися в Україні, – вважає Ніна Пахом’юк. – Як наслідок, дуже часто у наш центр звертаються молоді жінки, які стали жертвами торгівлі людьми. Дівчата, надіючись на кращу долю в іншій країні, стають сексуальними рабинями. Молоду жінку б’ють, принижують, намагаються усіма способами зламати її особистість. Часто змушують вживати психотропні речовини. На жаль, в Україні не діє програма захисту свідків. І лише за сприяння Міжнародної організації з міграції у багатьох областях нашої країни функціонують притулки для жінок, де кваліфіковану допомогу надають юристи, соціальні працівники, психологи.
Координатор проекту «Допомога жінкам, які потерпіли від торгівлі людьми» на базі релігійної місії «Карітас-Спес» Віолетта Демчук каже, що на телефонну анонімну лінію, яка працювала упродовж півтора року, звернулося близько 600 людей з питаннями, які стосувалися виїзду за кордон в юридичному аспекті.
– Дивує те, що, незважаючи на величезну кількість інформації про небезпеку в іноземних країнах, 80 відсотків жінок, їдучи туди, впевнені, що з ними нічого не трапиться. Така психологічна безпечність людей насторожує, – зазначає Віолетта Демчук. – Часто до нас телефонували незаміжніі жінки, які розповідали, що хочуть виїхати за кордон для працевлаштування. Але як можна довіряти оголошенням, де на роботу запрошуються дівчата 17–25 років, їм гарантується висока заробітна плата, але при цьому знання мови значення не має, наявність професійних навиків – не обов’язкове?
Однак не всі підходять до виїзду за кордон легковажно. Деякі готуються до цього роками.
– Багато наших учениць та вчителів працюють за кордоном, – зауважує директор Центру вивчення іноземних мов у Луцьку Лариса Плахтій. – Моя учениця Світлана К., приміром, влаштувалася флористом у Торонто (Канада). Вчителька німецької мови Оксана Г. мешкає тепер в Німеччині, де викладає в школі та паралельно працює бухгалтером на приватній фірмі. Ще одна дівчина, Ірина Д., спочатку працювала офіціанткою в Ганновері (Німеччина). Там познайомилася з німцем, за якого і вийшла заміж. Зараз Іра навчається в університеті за спеціальністю архітектура та працює на фірмі чоловіка. А от Оксана Б., закінчивши Луцький медколедж, виїхала на заробітки в Італію. Спочатку працювала посудомийницею в одному з кафе, а останні два роки – офіціанткою. Кілька років на курси англійської ходила до нас і п’ятдесятирічна жінка. Тепер вона працює медсестрою у пансіонаті, що на березі Тихого океану.
Вербувальника посадили тільки на 8 років
За словами начальника відділу із запобігання злочинам, пов’язаних із торгівлею людьми, УМВС України у Волинській області Петра Шпиги, за півтора року роботи виявили п’ять злочинних угруповань, які займалися торгівлею людьми. За цими фактами порушено п’ять кримінальних справ.
– Іноземці через своїх посередників в Україні вербували молодих жінок віком від 18 до 25 років, – каже Петро Шпига. – За свої кошти їм виробляли візи, закордонні паспорти. Дівчат Житомирської, Київської, Чернігівської, Волинської, Тернопільської областей продавали за різною ціною, залежно від стану живого товару – від 300 до 1000 доларів за одну. Якщо зовнішній вигляд не дозволяв працювати в борделі, то жінку змушували працювати на трасі.
Дівчата потрапляють у боргову кабалу з того моменту, коли їм починають виготовляти документи, необхідні для виїзду. Витрачені на це кошти потрібно відпрацювати. У країнах Євросоюзу до молодих жінок менше застосовують фізичну силу. Чого не можна сказати про Туреччину та інші країни Сходу. Волинянок здебільшого вивозять у Польщу, Чехію та Німеччину.
Згідно із вироками суду, два вербувальники отримали по вісім та шість з половиною років позбавлення волі. Решта – лише умовні терміни покарання від трьох до шести з половиною років з відстрочкою виконання вироків на рік.
– А чи не замалий термін покарання?
– Перед доведенням справи до суду є багато різних нюансів. Адже потрібно мати докази та свідчення потерпілих. А у більшості випадків потерпілих залякують, на них чинять психологічний тиск або пропонують гроші, аби ті відмовилися від показів. За торгівлю людьми згідно із Кримінальним кодексом України (ст. 149), максимальний термін покарання передбачений п'ятнадцять років.
– Інколи дівчата можуть потрапити у сексуальне та трудове рабство, влаштовуючись на роботу і через кадрові агентства…
– На території Волині офіційно зареєстровано три підприємці, які займаються працевлаштуванням за кордоном: один у Ковелі та двоє – в Луцьку. Двох із них позбавили ліцензії, – розповідає старший уповноважений, в. о. начальника сектора боротьби зі злочинами із працевлаштування за кордоном УМВС України у Волинській області Віталій Буз. – Якщо людина хоче влаштуватися на роботу в іншу країну через кадрову службу , то перш за все повинна попросити показати їй ліцензію з мокрою печаткою, щоб переконатися, що ця установа може такі послуги надавати.
Правоохоронці нарікають на те, що люди у більшості випадків бояться звертатися до них за допомогою, а тому багато фактів правопорушень так і залишаються поза увагою.
У 2006 році знайшли 5 зниклих за кордоном волинян
А що робити тоді, коли людина, яка нелегально виїхала за кордон, померла чи загинула в чужій країні? З цими запитаннями ми звернулися до старшого інспектора з особливих доручень групи Національного центрального бюро Інтерполу УМВС України у Волинській області Ігоря Рябчикова.
– Люди, чиї родичі зникли за кордоном, повинні написати заяву на ім’я директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, яка знаходиться на вул. Михайлівський, 1 у Києві, – каже Ігор Рябчиков. – Лист можна також надіслати факсом. Якщо є інформація, що людина стала жертвою злочину і родичі знають достовірне місце перебування чи хоча б країну, де перебувала вона востаннє, то сім’ї слід звертатися у місцеві правоохоронні органи. Місцеві органи міліції спочатку оголошують зниклого в державний розшук, через деякий час – у міждержавний (по країнах СНД) і лише тоді в міжнародний розшук на території тієї країни, де він імовірно й зник. Інтерпол зараз розшукує десять волинян. За минулий рік ми знайшли п’ятеро людей.
– Якщо міліція встановила, що людина, яка загинула за кордоном, – наш громадянин, то вона повідомляє відразу в консульство України, а воно – у відділ громадянств, фізичних осіб МЗС. Але у державному бюджеті не передбачено видатків на транспортування тіла з-за кордону. Доставка праху людини коштує близько 2000 євро. Якщо родина не зможе заплатити за перевезення тіла, то померлого ховають на спеціальних кладовищах для іноземних громадян чи людей, чиї імена так і не встановили.
Насамкінець
Згідно із даними Генеральної прокуратури України, сорок відсотків потерпілих від торгівлі людьми не знали, де будуть працювати. І це при загальній статистиці, що за останні роки сім мільйонів українців виїхали на роботу за кордон. З них близько двох мільйонів – жінки до 30 років.
Україна посідає третє місце в Європі серед постачальників живого товару на світові ринки. В Італії та Португалії українку продають за ціною від 800 до 1000 доларів, в Туреччині – за 2000 умовних одиниць, в Арабських Еміратах вона коштує 7000 “зелених”. Той, хто вербує жінку, отримує від 200 до 5000 доларів…
Ольга МАКСИМ’ЯК.
P. S. Телефони довіри у Волинській області: 8(0332) 79-62-20, 4-42-47, 79-62-14, 79-62-17 (відділ із запобігання злочинам, пов’язаних із торгівлею людьми, УМВС України у Волинській області), 8(0332) 5-55-42 - Кризово-реабілітаційний жіночий центр „Софія”.

13.08.2007
ГО "Волинські перспективи"приступили до релізації проекту , що має на меті удосконалити співпрацю між прикордонниками та ОГС по виявленню потерпілих від торгілі людьми з числа депортованих громадян України.

30.05.2006
З метою поінформованості населення області про проблему жіночого алкоголізму в рамках проекту "Подаруй собі шанс на життя" була проведена інформаційна кампанія,яка передбачала видання та розповсюдження пам'яток "Міфи та реальність жіночого алкоголізму","Допоможи собы сама".
З метою поінформованості населення області про результати виборів 2006 року в рамках проекту "Рівні права - рівні можливості" був виданий буклет "Вибори 2006: гендерні аспекти".
що є результатом моніторингу виборчої кампанії.

30.05.2006
30 травня в приміщенні Волинського Інституту Економіки і менеджменту проходить конференція "Профілактика трудової міграції" в якій бере участь Голова правління ГО "Волинські перспективи" Пахом'юк Ніна Володимирівна.

02.03.2006
З 15 лютого 2006 року Громадське об’єднання “Волинські перспективи” розпочало реалізацію проекту “Рівні права –рівні можливості”, підтриманого Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні. Завдання проекту є підвищення участі жінок у суспільно-політичному житті країни. Цільовою аудиторією проекту є жінки-кандидатки у депутати (а подальшому депутатки) та лідерки громадського руху Волині. В рамках проекту заплановано проведення, тренінгів, семінарів, видання та розповсюдження поліграфічної продукції.
Завдяки реалізації проекту, 24-25 лютого в м. Києві на презентаційному семінарі було створено національну мережу жіночих громадських організацій, що працюватимуть в напрямку підвищення ролі жінок в громадсько-політичному житті. Координатором мережі є Всеукраїнське громадське об’єднання “Жіночий консорціум України”. На семінарі розглядались питання впливу залучення жінок до управління державою на розвиток суспільства; досвід вирішення гендерних проблем в країнах Європи; реалізація гендерної політики в Україні і представництво жінок на різних щаблях влади. Крім того були обговорені питання співпраці Жіночого консорціуму України з громадськими організаціями-учасницями національної мережі по проекту “Участь жінок в громадсько-політичному житті країни” та концепції роботи національної мережі громадських організацій в рамках цього проекту.

02.03.2006
З лютого 2006 року Громадське об’єднання “Волинські перспективи” розпочало реалізацію проекту “Подаруй собі шанс на життя”, в якому висвітлюється проблема жіночого алкоголізму та шляхи виходу з кризових ситуацій, пов’язаних з цією проблемою. Цільовою аудиторією проекту є жінки, які пройшли курс медикаментозного лікування і прагнуть вести здоровий спосіб життя. В рамках проекту передбачено проведення тренінгів з жінками-учасницями проекту та видання буклетів і пам’яток з даної тематики.
Проект здійснюється завдяки фінансовій підтримці Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання”.

14.02.2006
13 лютого голова Волинської облдержадміністрації Володимир Бондар провів оперативну нараду, де розглянуто цінову ситуацію в області на ринку молока та цукру, стан розрахунків за спожиті енергоносії у січні-лютому поточного року. Зазначено, що у період з 27 січня по 13 лютого ц.р. за оперативними даними моніторингу цін на цукор, намітилась тенденція зростання його вартості в роздрібній мережі (на 5,5%). Враховуючи надходження нової партії цукру безпосередньо від сільгоспвиробників за ціною 4 грн. за кілограм, роздрібна ціна продовжуватиме зростати.

13.02.2006
10 лютого в рамках передвиборчого агітаційного туру у Луцьку відбулась прес-конференція голови Бюджетного комітету Верховної Ради України, народного депутата Людмили Супрун (фракція НДП). Вона розповіла про програми партії: „Гроші громадянам”, „Поважати та платити”, наголосила на необхідності приділяти більше уваги проблем жінок та їх статусу у суспільстві, висловилась проти вступу України в НАТО, зауваживши, що „цей процес обійдеться державі у майже три річних бюджети”.

13.02.2006
10 лютого у м. Володимирі-Волинському Волинської області з ініціативи Центру політичної освіти та Центру громадських молодіжних організацій Волині “Наша справа” в рамках проекту “Залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні”, що реалізується за підтримки Вестмінстерського фонду „За демократію” (Великобританія), провели засідання круглого столу “Влада та громада: ефективна співпраця у прийнятті рішень”. У заході взяли участь представники місцевих органів влади, громадських організацій, ЗМІ.

НОВИНИ
Стартують нові проекти

Двадцять шостого травня 2008р. у Києві у Посольстві Королівства Нідерландів було підписано договір...
Волонтери – проти торгівлі людьми
21-24 квітня у м. Львів проходив тренінг для тренерів всеукраїнської волонтерської...
„Не стань живим товаром!”

Саме від цього застерігали підопічних Рожищенського притулку для дітей Служби у справах...
АНОНСИ
I Міжрегіональна виставка-ярмарок «Волинь туристична запрошує!»

Волинський обласний екскурсійно-методичний центр за сприяння...
ГО "Волинські перспективи" перебуває у постійній співпраці із Волинським обласним центром зайнятості. Ось і в...
12 червня у місті Володимир-Волинський буде проведено перший із серії запланованих тренінгів для дільничних інспекторів...
КАЛЕНДАР


організація | діяльність | наші партнери | законодавство | фотогалерея | наші видання